У
футбольне міжсезоння в центрі уваги шанувальників футболу завжди є
новини з трансферного ринку - хто, звідки, куди і за скільки.
Нинішнього
літа багато розмов навколо одного з лідерів Карпат, правого захисника
львівської команди Василя Кобіна. Плітки відправляли його то в Харків,
то в Донецьк. Але Василь прийняв рішення залишитися у Львові і підписав
з Карпатами контракт на п'ять років. Щоправда, поспілкуватися
детальніше з цього приводу він відмовився.
До Шахтаря Карпатам далеко
- До офіційної інформації, що я підписав з Карпатами новий контракт,
нічого додавати не хочу, - говорить Василь. - Та й казати особливо
майже нічого.
- Ну, а щодо інфраструктури Шахтаря щось скажеш? Ні для кого ж не секрет, що ти був у Донецьку.
- Що тут казати, база у Шахтаря дуже хороша, все на найвищому рівні.
Думаю, навіть у Європі щось подібне мають лише деякі клуби. А в Україні
з Донецьком, окрім Динамо, ніхто й близько не стоїть.
- Тобто Карпатам у розвитку інфраструктури до Шахтаря ще далеко?
- І не тільки Карпатам...
- Багато хто вважає, що ти вирішив залишитися у Львові, бо боїшся конкуренції, а гріти лаву запасних не хочеш.
- Коли я переходив із Закарпаття в Карпати три року тому, то мені також
казали, що роблю дурницю. Мовляв, в основу не проб'юся. Але ж на ділі я
одразу став гравцем основного складу. Тут головне - не комплексувати, а
вірити в себе.
- Також ходили розмови, що тебе хоче бачити у своїй команді Мирон Маркевич.
- Це все чутки. Люди говорити люблять про що завгодно. А для
журналістів різноманітні чутки - це їхній хліб. А взагалі, можливо,
було б і цікаво пограти за Металіст. Команда у них серйозна, тепер
стабільно і непогано грає у Європі.
Не слабший від збірників
- Ти взагалі гравець універсальний, але останнім часом у
Карпатах закриваєш, і ніби непогано, правий фланг оборони. Ця позиція
останнім часом є проблемною у збірній України. Чи відчуваєш у собі сили
грати в команді Михайличенка?
- Немає такого футболіста, який би не мріяв одягнути футболку збірної
своєї країни. Інше питання, що це право потрібно заслужити. Не хочу
видатися нескромним, але думаю, що сьогодні я не слабший за тих же
Ярмаша чи Мандзюка, які грають на цій позиції у збірній. Але це не до
мене. Є головний тренер, є його помічники, їм вирішувати, кому грати за
збірну. А мені було б корисно для початку принаймні отримати виклик на
збір. Це вже було б величезним стимулом для подальшої роботи. Ну, а
коли б ще й дали шанс проявити себе в грі, це було б взагалі чудово.
Маю надію, що колись так і станеться.
- А про виступи за топ-клуб у Європі мрієш?
- Був би не проти пограти за Барселону. Але я - реаліст. Розумію, що
мені ще далеко до цього рівня. Та й взагалі, я хочу поки що виступати в
Україні, за команду, яка ставить перед собою серйозні завдання. А
Барселона, Манчестер Юнайтед, Реал - це якщо й буде, то не найближчим
часом.
- А Карпати ти ставиш у ряд серйозних клубів?
- А чому ні? Минулого сезону ми довели, що можемо і вміємо грати в
хороший футбол. Інша справа, що у нас багато молодих гравців, яким не
вистачає ще досвіду і стабільності. Але не сумніваюся, що в новому
чемпіонаті Карпати зможуть покращити і свою гру, і результати.
- У чому причина весняної безвиграшної серії, яка тривала аж дев'ять матчів?
- У психології. Нас зламав гол, який ми пропустили в доданий час у
Дніпропетровську і програли 0:1. А потім була пауза у два тижні. Думаю,
під час неї десь припустилися помилок і гравці, і тренери. Все це
призвело до того, що ми втратили той ігровий тонус, який у нас був на
початку весни.
- Всіх розчарувала гра проти Динамо, коли Карпати відверто виглядали хлопчиками для побиття.
- Та нам і самим було не по собі. Ми дуже хотіли дати Динамо бій і
почали гру непогано. Навіть після першого тайму, який ми програли 0:1,
вірили, що все можна виправити на свою користь. Але другий гол нас
зламав, і команда зупинилася. Таке інколи у футболі буває.
Хто не згідний - хай іде додому
- Твоя думка щодо резонансу, який викликав матч Карпати - ФК Львів.
- Ми хотіли перервати безвиграшну серію і закінчити сезон перемогою. Це
й зробили. А щодо поведінки і реакції глядачів, то я їх розумію. Вони
дуже хотіли, щоб у Львівській області було дві команди прем'єр-ліги.
Кажу, що в області, бо я так розумію, що ФК Львів є командою не зі
Львова, а з Добромиля. Але не розумію, в чому ми винні. Ми що, мали їм
злити гру чи що зробити?...
- Після того матчу твій товариш і земляк Михайло Кополовець казав, що йому здалося, ніби він грав у гостях.
- Про себе цього сказати не можу. Кожна людина ту чи іншу ситуацію
сприймає по-своєму - ми ж різні люди. Коли я забив перший гол у ворота
Львова, то жестом показав трибунам, щоб вони сиділи спокійно, бо
Карпати сильніші. А якщо хтось не згідний, то нехай іде додому.
- У новому сезоні львівського дербі не буде. Зате на черзі
західноукраїнське протистояння між Карпатами і Закарпаттям, твоєю
попередньою командою.
- Що ж, значить тепер я буду доводити свою майстерність у матчах зі
своїми земляками. Я ж професіонал, а тому ніяких сентиментів у мене не
буде і ні на які компроміси не піду. Але я тішуся за Закарпаття, що
команда зуміла повернутися у вищий клас. Адже і по нині в Ужгороді є
люди, з ким ми разом грали за Закарпаття - Діма Бабенко, Влад Микуляк,
Олександр Надь.
- І на що Закарпаття може розраховувати в новому сезоні?
- Щоб нормально почуватися, а не лише боротися за виживання, Ужгороду
необхідно обов'язково підсилитися. Все-таки між першою і прем'єр-лігою
в Україні велика різниця. В іншому випадку Закарпаття чекає доля ФК
Львів, який також розраховував лише на своїх гравців. Що ж стосується
завдань, то для Закарпаття воно на цей сезон буде одне - втриматися.
- Закарпаття у прем'єр-лігу вивів Михайло Іваниця. Але новим головним тренером призначено Ігоря Ґамулу.
- Як на мене, то керівництво Закарпаття вчинило неправильно. Необхідно
було Михайлові Михайловичу надати шанс попрацювати у прем'єр-лізі. Він
на це заслужив. Я цього тренера знаю дуже давно. Саме він привів мене у
великий футбол, ще коли я був пацаном. Я в нього й вдома жив, і
матеріально він мене підтримував. Це прекрасна людина і кваліфікований
тренер. Та й гравців він чудово знає, адже у тренерському штабі
Закарпаття працює вже десь років з 8-9. Та що поробиш, у футболі ніколи
не знаєш, що й кого очікує завтра.
P.S. За останніми даними з джерел, близьких до керівництва ФК Карпати,
ситуація навколо Кобіна не така вже й однозначна. Тобто переговори з
Шахтарем все ще тривають. І якщо невдовзі Василь таки переїде у
Донецьк, то не дуже дивуйтеся...
Віталій Павлишин, газета "СПОРТИВКА"